Якщо ви працюєте з зовнішньою рекламою чи поліграфією, то знаєте: правильний формат макету — це половина успіху. Дизайн може бути геніальним, але якщо файл підготовлений некоректно, друкарня поверне його на доопрацювання, або, ще гірше, клієнт отримає неякісний результат. Давайте розберемося, які формати та технічні вимоги підходять для друку, а які — лише для виробничих процесів, детальніше на сторінці компанії.

Технічні вимоги для підготовки макетів до друку у Pronto Print, формати файлів та налаштування

Векторні формати: CDR, EPS, PDF

  • CDR (CorelDRAW) — один з найчастіших файлів, які надсилають у друкарні. Але важливо пам’ятати: CDR не є форматом для друку. Це робочий векторний файл, який ідеально підходить для завдань на плотерну чи фрезерну порізку. Якщо ви робите об’ємні літери, фігурні елементи з пластику чи вінілові аплікації — саме CDR стане базою. Але друкувати з нього — груба помилка.

  • EPS та PDF — універсали. EPS використовується для передачі векторної графіки з високою точністю, особливо коли потрібна масштабованість без втрати якості. PDF — найзручніший формат для друку, адже він зберігає шрифти, шари, кольори й залишається максимально сумісним у різних програмах.

Растрові формати: TIFF, JPG, PNG

  • TIFF — золоте правило для друку зображень високої якості. Цей формат підтримує CMYK, працює без втрат і підходить для широкоформатного друку банерів, плакатів чи постерів. Якщо файл готується для великого розміру — TIFF завжди кращий за JPG.

  • JPG — прийнятний варіант для невеликих поліграфічних завдань, але лише з достатнім розширенням (300 dpi для інтер’єру, 150 dpi для вулиці). JPG зручний у вазі, проте не варто зберігати кілька разів поспіль, інакше втрачається якість.

  • PNG — не стандарт для друку, але використовується, коли потрібен прозорий фон, наприклад, для інтер’єрних матеріалів чи елементів, що будуть вставлятися у макет.

Чому важливо відрізняти формати?

У практиці часто трапляється ситуація: дизайнер надсилає CDR «на друк», друкарня відкриває його у CorelDRAW, а в результаті отримує відсутні шрифти, некоректні кольори чи інші «сюрпризи». І тут починаються затримки. Щоб уникнути цього, макети на друк завжди експортуються у PDF або TIFF. А вже для порізки подається окремий CDR з контурами.

Інший приклад — банер 5×10 метрів. Якщо зберегти його у JPG 72 dpi, він може виглядати нормально на екрані, але після друку вийдуть пікселі. Саме тому для великих площин варто використовувати TIFF із правильною роздільною здатністю.

Практичні поради для дизайнерів

  1. Для друку в широкоформаті: TIFF або PDF.

  2. Для офсетної чи цифрової поліграфії: PDF із вбудованими шрифтами.

  3. Для фігурної порізки: CDR із чітко виділеними контурами.

  4. Для макетів з прозорим фоном: PNG (але не як фінальний файл для друку).

Підсумок: CDR — лише для порізки, PDF/TIFF — для друку. Такий підхід заощадить час і нерви, а клієнт отримає результат, який відповідає очікуванням.